до Міністерства внутрішніх справ України

до Державної міграційної служби України

до Міністерства закордонних справ

до Міністерства юстиції України

Ми, представники та представниці правозахисних організацій, активісти та активістки, 9 серпня, в річницю початку боротьби білорусів проти режиму Лукашенко та спротиву російським імперським амбіціям, результатом яких, зокрема, стали війна в Україні та де-факто окупація Білорусі, звертаємося до вас з приводу масових відмов Державної міграційної служби України у наданні дозволу на проживання на території України громадянам Республіки Білорусь — добровольцям ЗСУ, волонтерам, журналістам, а також членам їхніх сімей, які всіма силами та ресурсами підтримують боротьбу України з агресором. Після початку повномасштабної збройної агресії проти України в багатьох регіонах України не працювали підрозділи ДМС, відтак іноземці, зокрема, громадяни Республіки Білорусь, були позбавлені можливості вчасно подати необхідні документи для отримання/продовження дії дозволу на проживання в Україні. Тоді працівники ДМС запевняли, що білоруси не стикнуться із негативними наслідками пропуску строків, оскільки причиною неподання документів є воєнні дії. Втім, після відновлення роботи підрозділів ДМС там, де це було можливо, громадяни Білорусі спочатку усно, потім письмово, почали отримувати масові відмови у оформленні необхідних документів на проживання в Україні.

12 травня 2022 року голова ДМС України Н.М.Науменко виступила з офіційною заявою про те, що міграційна політика України щодо громадян Білорусі після 24 лютого 2022 року не змінилася. Проте практика показує протилежне.

Управління ДМС України на місцях здебільшого відмовляються приймати документи громадян Білорусі як на продовження посвідок на проживання, так і на оформлення нових. Крім того, якщо посвідка на проживання закінчилася і не була продовжена (а продовжити її було неможливо через те, що міграційна служба в перші місяці війни відмовлялася приймати документи, посилаючись на дію військового становища) громадяни Білорусі отримують припис залишити Україну в найкоротші терміни, а також на них накладається, як правило, максимально можливий штраф за порушення строку перебування (5100 грн.). Відомі випадки, коли громадянам та громадянкам Республіки Білорусь ставили заборону на в’їзд до України через перевищення терміну перебування. Подібна практика зменшує ряди волонтерів, які роблять істотний внесок у перемогу України, підриває довіру до державних органів та розлучає сім’ї.

Аналогічна ситуація відбувається і з громадянами та громадянкамі Білорусі, які уклали контракт із ЗСУ. На момент дії контракту легальність їхнього перебування в Україні підтверджується військовим квитком. Однак у разі поранення чи іншої причини, що змусить їх завершити проходження військової служби, ці люди не мають можливості легалізуватися в Україні всупереч чинним положенням Закону України «Про іноземців» (ст. 5 та ін.). Це ж стосується й членів їх сімей. Складається ситуація, що навіть захисники України не забезпечені мінімальними правовими гарантіями легального статусу перебування в Україні.

Штучним бар’єром для легалізації громадян та громадянок Республіки Білорусь також стала чинна вимога ДМС про апостилювання документів, виданих у РБ. Ця вимога є нездійсненною у зв’язку з призупиненням надання консульських послуг РБ в Україні і неможливістю повернутися на територію РБ громадян, які вимушено залишили свою країну через політично мотивоване переслідування. Вимога щодо апостилювання документів осіб, які знаходяться в Україні в умовах військового стану, призводить до неможливості легалізації, зокрема на підставі воз’єднання сім’ї та оформлення дозволу на імміграцію за територіальним походженням.

Таким чином, громадяни Республіки Білорусь після 24 лютого 2022 року фактично позбавлені можливості легалізації в Україні, незважаючи на те, що значна частина громадян Білорусі приїхали до України на заклик української влади після початку їхнього політичного переслідування в Білорусі після 2020 року. Громадяни Республіки Білорусь активно беруть участь у волонтерських організаціях та рухах на захист України від російської агресії, зокрема, служать в лавах ЗСУ, надають допомогу постраждалому цивільному населенню тощо.

Вважаємо за необхідне привернути увагу до цієї проблеми та закликати

Міністерство внутрішніх справ та Державну міграційну службу України:

— забезпечити можливість продовження посвідок на тимчасове проживання в Україні громадянам РБ або оформлення нових посвідок на тимчасове проживання, якщо термін дії їхніх посвідок минув у період, коли підрозділи ДМС не проводили прийом документів у зв’язку із воєнними діями, без притягнення до адміністративної відповідальності за порушення строків звернення;

— забезпечити прийом нотаріально засвідчених копій білоруських документів без апостилювання. Міністерство внутрішніх справ України:

— ініціювати внесення законодавчих змін щодо доповнення списку підстав для подовження законного терміну перебування в Україні задля укладення контракту з ЗСУ; ініціювати прийняття Постанови Кабінету Міністрів України, яка передбачатиме продовження терміну дії вже виданих видів на проживання до кінця дії військового стану та на 90 днів після її закінчення. Цей захід дозволить суттєво знизити навантаження на органи ДМС та дозволить особам, які перебувають в Україні на законних підставах, присвятити себе захисту територіальної цілісності та суверенітету України.

Міністерство юстиції України та Міністерство закордонних справ:

продовжити дію рішення не застосовувати до громадян Білорусі вимогу щодо обов’язкового засвідчення штампом «Апостиль» документів, виданих компетентними органами Республіки Білорусь.

Ми вважаємо, що громадяни Республіки Білорусь, які проживають на території України, не мають стикатися із утисками чи штучними перепонами для легалізації через належність до громадянства Білорусі. Держава Україна має бути послідовною: якщо влада не визнала результати президентських виборів в Білорусі у 2020 році і весь цей час займала позицію, що колишній президент Білорусі незаконно узурпував владу, а громадяни Білорусі є жертвами репресивного режиму, то зараз карати їх очевидно за те, що територія Білорусі стає плацдармом для збройної агресії росії, — є щонайменше несправедливим. Для багатьох громадян Білорусі Україна стала домом, які вони готові захищати і роблять це щодня.

Слава Україні! Жыве Беларусь!

Free Belarus Center
ГС «Освітній дім прав людини в Чернігові»
ГО «Українська Гельсінська спілка з прав людини»
ГО «Центр Громадянських Свобод»
Центр прав людини ZMINA
Фонд Медичної Солідарності Билорусі