Free Belarus Center приєднується до заяви коаліції українських громадських організацій з протидії ухваленню проекту закону України No 4521 — «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки волонтерської діяльності».

Волонтери та волонтерські організації роблять величезний внесок у вирішення соціальних проблем України, заощаджуючи бюджетні ресурси. Для збільшення обсягів волонтерської допомоги та запровадження кращих міжнародних волонтерських практик українські організації громадянського суспільства залучають до своєї діяльності, зокрема, іноземних волонтерів.

Тому важливо, аби українське законодавство про волонтерську діяльність сприяло залученню громадськими організаціями іноземців та осіб без громадянства на території України.

Натомість на розгляді Верховної Ради України перебуває проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки волонтерської діяльності» No 4521, який несе надзвичайні ризики для волонтерської діяльності іноземців та осіб без громадянства в Україні. Запропоновані зміни передбачають:

1. Ускладнення процедури залучення іноземних волонтерів.

Наразі процес залучення громадськими організаціями та установами волонтера-іноземця та особи без громадянства несе повідомчий характер. Однак, законопроект № 4521 передбачає отримання організаціями відповідного дозволу у Мінсоцполітики. Проект також пропонує збільшити перелік документів, обов’язкових для надання громадською організацією для включення до переліку організацій, що мають право залучати іноземців та осіб без громадянства. Крім того, встановлюється вимога укладення із волонтером-іноземцем договору про провадження волонтерської діяльності та подання до Мінсоцполітики завіреної копії дозволу іноземця та особи без громадянства на обробку його персональних даних. Загалом запропоновані зміни суттєво посилюють бюрократичне навантаження на громадські організації та установи, що залучають до волонтерської діяльності іноземців та осіб без громадянства.

2. Ускладнення процедури залучення іноземних волонтерів релігійними організаціями.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», основний вид економічної діяльності релігійної організації визначається за кодом 94.91 — «Діяльність релігійних організацій». Законопроєкт передбачає, що право залучати іноземців та осіб без громадянства мають виключно неприбуткові організації, що провадять діяльність за кодами 88.99 «Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у» та 94.99 «Діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у.». Це означає, що релігійні організації будуть обмежені в можливостях залучати іноземних волонтерів.

3. Тривалий процес залучення іноземних волонтерів.

Згідно з законопроектом, громадські організації та установи мають подати заяву до Мінсоцполітики про залучення кожного іноземця та кожної особи без громадянства не пізніше, ніж за 20 календарних днів до дати залучення. Волонтер-кандидат має перебувати за межами України. Ця процедура не дозволяє оперативно та своєчасно залучати додаткові ресурси для надання термінової волонтерської допомоги.

4. Відсутність можливості оскарження відмови в залученні іноземного волонтера.

Законопроект не передбачає можливість оскарження в Мінсоцполітики відмов, виданих після розгляду правоохоронними органами заяви громадської організації про залучення волонтера-іноземця та перевірки ними відомостей. Процедура оскарження відмови залучення іноземних волонтерів та осіб без громадянства у судовому порядку потребує від громадських організацій та установ додаткових часових і фінансових ресурсів.

5. Подвійна перевірка іноземців та осіб без громадянства, які вже перебувають на території України і бажають долучитися до волонтерської діяльності.

Законопроєкт пропонує перевіряти іноземців та осіб без громадянства, які вже знаходяться на території України й бажають долучитися до впровадження волонтерської діяльності. Зокрема, використовувати порядок перевірки, передбачений для іноземних волонтерів та осіб без громадянства, яким необхідна посвідка на тимчасове проживання в Україні. Враховуючи те, що законопроєкт покликаний перешкоджати безпідставному отриманню іноземцями та особами без громадянства посвідки на тимчасове проживання в Україні, додаткова перевірка відомостей про осіб, що вже перебувають в Україні, є невиправданими витратами ресурсів правоохоронних органів та спричинить неможливість оперативного залучення таких осіб до волонтерства.

6. Неефективний механізм підтвердження доброчесного волонтерства.

Законопроєкт передбає право Мінсоцполітики звертатись до отримувачів волонтерської допомоги для перевірки факту її надання іноземцем, особою без громадянства. У разі непідтвердження такої інформації громадську організацію або установу позбавлять можливостей залучати іноземних волонтерів. Не врахований той факт, що при наданні першої медичної (долікарської) допомоги у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру ідентифікація особи-волонтера отримувачем допомоги може бути ускладнена або неможлива. Це створює ризики формальних перевірок та безпідставного виключення з переліку організацій та установ, що залучають іноземців, осіб без громадянства до провадження волонтерської діяльності на території України.

7. Законопроєкт не запобігає неконтрольованій трудовій міграції.

Протидія незаконній міграції, зокрема перевірка інформації, яка є підставою для отримання посвідки на тимчасове проживання, не є завданням Мінсоцполітики, а належить до виключної компетенції Державної міграційної служби України. Використання існуючих правових інструментів, зокрема передбачених Постановою Кабінету Міністрів України No 322, дозволяє регулювати порядок перебування на території України іноземців та осіб без громадянства шляхом видачі та скасування посвідки на тимчасове проживання. Відповідно, законодавство про волонтерську діяльність не може розглядатись як форма контролю за незаконним отриманням посвідок на тимчасове проживання.

Висновок

Ідея правового врегулювання волонтерської діяльності в Україні потребує вивчення вітчизняної практики та опрацювання питання імплементації кращих міжнародних практик волонтерства, а також обговорення принципів та юридичних механізмів такого врегулювання з усіма зацікавленими сторонами.

Зважаючи на загрози, які несе законопроєкт щодо залучення громадськими організаціями та установами іноземців та осіб без громадянства для провадження волонтерської діяльності, закликаємо народних депутатів України не підтримувати проєкт Закону України No 4521 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки волонтерської діяльності».

Заяву також підтримали наступні громадські організації:

ІСАР «Єднання», Центр демократії та верховенства права, Український незалежний центр політичних досліджень, Всеукраїнська асоціація молодіжного співробітництва «Альтернатива-В», Жіночий антикорупційний рух, Національний комітет Товариства Червоного Хреста України, ПРООН, ГО «Українська волонтерська служба», Молодіжна організація Пласт — Національна скаутська організація України, БФ «СОС дитячі містечка Україна», Центр інформаційних досліджень та ресурсних послуг «Меридіан», Центр ініціатив зі сталого розвитку, МБО «Посланець миру», Восток СОС, Інститут соціології НАН України, AIESEC, Житомирська обласна державна адміністрація, Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини та інші.