Звернення до Терези Рібейро, Представниці ОБСЄ з питань свободи ЗМІ від української та білоруської медіаспільнот щодо фактів утисків свободи слова в Білорусі і багаторазових випадків фізичного і морального тиску на представників ЗМІ, які висвітлюють протести проти результатів президентських виборівІніціаторами адвокаційної кампанії спрямованої на захист працівників медіасфери Білорусі стали громадська організація «Львівський медіафорум» спільно з незалежною громадською ініціативою Free Belarus Center
Ми, представники української та білоруської медіаспільнот, засуджуємо випадки порушення свободи ЗМІ в Республіці Білорусь. Роль журналіста у висвітленні протестів в країні надзвичайно висока: ця робота дає можливість громадянам реалізувати їхнє право на отримання оперативної та правдивої інформації про діяльність держави та про події в країні.
У 2020 році репресії з боку білоруської влади проти ЗМІ сягнули максимуму, особливо були посилені після виборів 9 серпня. Через свою професійну діяльність постраждали сотні журналістів. Минулого року було зафіксовано 480 затримань співробітників ЗМІ, з них 97 випадків завершилися адміністративними арештами, а, як мінімум, 62 журналісти зазнали насильства під час професійної діяльності після виборів, причому багато з цих випадків підпадають під визначення “тортури”, щонайменше в 3-х випадках журналісти отримали вогнепальні поранення.
У 2021-му році тиск держави продовжено: політичних репресій зазнали журналістські організації Press Club Belarus, Білоруська асоціація журналістів. Троє журналістів відбули адміністративний арешт, вісімнадцятеро були змушені заплатити штрафи. На сьогодні з 12 журналістів знаходяться в місцях позбавлення волі: Катерина Андрєєва, Дарія Чульцова, Катерина Борисевич, Юлія Слуцька, Алла Шарко, Сергій Ольшевський, Петро Слуцький, Ксенія Луцкіна, Андрій Александров, Денис Івашин, Сергій Гордієвич та Анджей Почобут. Троє з них уже засуджені до позбавлення волі. Правозахисники та адвокати визнають справи політично мотивованими й не вбачають в діях журналістів складу злочину, а самих журналістів визнали політичними в’язнями.
Нижче описано кілька прикладів тиску на журналістів, які викликали великий резонанс у білоруському суспільстві.
10 серпня 2020 року, на другий день після президентських виборів, журналістку видання “Наша нива” Наталію Лубневську поранили гумовою кулею прямо під час виконання службових обов’язків на одній із мирних акцій протесту. Пізніше редакція “Нашої ниви” опублікувала відео, на якому чітко видно, що один із силовиків цілеспрямовано та прицільно стріляв по ногах Лубневської, при тому на ній був добре помітний в натовпі жилет, яким журналісти себе маркують. Понад місяць вона провела у лікарні.
В листопаді 2020 року було затримано журналістку порталу TUT.BY Катерину Борисевич, в її квартирі проведено обшук з конфіскацією техніки. Пізніше її звинуватили у “розголошенні лікарської таємниці, що спричинило тяжкі наслідки”. Так білоруські силовики розцінюють публікацію її статті, яка розповідає, що в крові вбитого під час мирних протестів Романа Бондаренка не було алкоголю, тоді як силовики та державні ЗМІ говорять протилежне. В цьому ж матеріалі були розміщені фото документів, що підтверджують відсутність алкоголю в крові загиблого і коментар медичного працівника лікарні, в яку доставили Бондаренко. На початку 2021 року Борисевич засудили до шести місяців колонії та штрафу, що приблизно еквівалентний тисячі євро.
Журналісток телеканалу “Белсат” Катерину Андрєєву та Дарію Чульцову затримали в листопаді минулого року після прямого ефіру, який вони вели з квартири в околицях «площі Змін», де небайдужі білоруси організували меморіал пам’яті вбитого силовиками жителя столиці Романа Бондаренко. Пізніше їх звинуватили в “підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок”. Результат суду, що відбувся на початку цього року, – по два роки колонії загального режиму.
Інші порушення свободи слова у зв’язку з виборчою кампанією включають повне блокування владою інтернету в Білорусі в перші дні після виборів і постійні обмеження інтернету під час масових протестів, обмеження доступу до вебсайтів, які висвітлюють політичну ситуацію в країні, офіційні попередження Міністерства інформації багатьом ЗМІ, скасування статусу ЗМІ в одного з найбільших порталів TUT.BY, відмови білоруського МЗС розглядати заявки на акредитацію від іноземних кореспондентів, численні обшуки редакцій і журналістів, ускладнення нової акредитації для журналістів іноземних ЗМІ.
Висловлюючи свою прихильність принципам свободи та демократії, ми закликаємо Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ не залишатися осторонь від порушень гласності, свободи слова і ЗМІ та прав людини в Республіці Білорусь, визнати наведені факти політичним тиском на представників ЗМІ задля створення владою Білорусі перешкод для роботи засобів масової інформації та несприятливих умов для діяльності журналістів.
Тиск на журналістів, їхні затримання і політично мотивоване кримінальне переслідування порушує принципи демократії, свободи й прав людини. Зважаючи на масові порушення свободи слова в Білорусі, ми просимо Організацію з безпеки та співробітництва в Європі та її представника з питань свободи ЗМІ Терезу Рібейро:
– Закликати білоруську владу негайно зупинити переслідування, протиправне використання сили проти журналістів і працівників медіа, припинити грубе порушення свободи слова і обмеження доступу до інформації.
– Закликати владу Білорусі негайно звільнити політичних в’язнів, зокрема журналістів, що знаходяться в місцях позбавлення волі, припинити репресії, притягнути до відповідальності представників державних силових структур, що здійснили злочини.
– Сприяти розголосу випадків порушення прав журналістів та їх незаконного позбавлення волі, застосування до них фізичного насильства та морального тиску.
– Підтримати зусилля країн-учасниць ОБСЄ, які ініціювали процедуру розслідування злочинів проти людяності, скоєних представниками білоруської влади щодо журналістів.
– Закликати країни-учасниці ОБСЄ виконати рекомендації в частині свободи слова, зазначені в Доповіді доповідача ОБСЄ в рамках Московського механізму у зв’язку з повідомленнями про порушення прав людини в контексті президентських виборів 9 серпня 2020 року в Білорусі.